Звіт директора ліцею

• Станом на початок 2026/2027 навчального року: 11 класів, 128 учнів, ліцензований обсяг 200 місць (робочий навчальний план).
• У штаті — 38 працівників. Поіменний кадровий склад педагогів — на окремій сторінці сайту.

Заклад загальної середньої освіти «Полицівський ліцей» Камінь-Каширської міської ради Волинської області (ЄДРПОУ 25086600) — ліцей з початковою школою та гімназією, I–III ступені. Мова навчання — українська. Профіль старшої школи — спортивний. Адреса: 44552, с. Полиці, вул. Шкільна, 5.

Засновник — Камінь-Каширська міська рада. Уповноважений орган — Управління гуманітарної політики. Директор ліцею — Прокопчук Роман Петрович, учитель інформатики. Заступники: Бусько Оксана Павлівна (навчально-виховна робота), Кузьмич Валентина Федорівна (виховна робота).

Територія обслуговування за розпорядженням міського голови № 27 від 16 березня 2026 року — села Полиці та Іваномисль. У закладі організовано інклюзивне навчання. Харчування учнів — за рахунок державних коштів, бо заклад розташований на території, постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Освітній процес у 2025/2026 навчальному році організовано за змішаною формою навчання, що зумовлено необхідністю дотримання безпекових протоколів в умовах правового режиму воєнного стану та обмеженою місткістю споруди цивільного захисту закладу. Відповідно до рішення педагогічної ради, формат навчання структуровано за рівнями освіти: для учнів 1-11 класів забезпечувався щоденний очний (денний) режим проведення занять безпосередньо в приміщеннях закладу освіти. Такий підхід дозволив забезпечити виконання освітніх програм у повному обсязі, дотримуючись при цьому вимог щодо безпеки всіх учасників освітнього процесу. Навчальні заняття в дистанційному форматі проводилися згідно із затвердженим розкладом та з дотриманням вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205 (із змінами). Важливим аспектом діяльності закладу у звітний період стало створення максимально безпечного освітнього простору шляхом встановлення чітких правил перебування на території закладу, а також впровадження нових заходів охорони, що базуються на актуальних змінах у законодавстві України. Зокрема, реалізація цих завдань включала такі ключові напрями:

• нормативне врегулювання пропускного режиму: на основі спільних рекомендацій МВС та МОН розроблено та впроваджено Порядок доступу до приміщень і території закладу освіти. Зазначений документ встановив чітку процедуру ідентифікації осіб, які входять до закладу, алгоритм реєстрації відвідувачів, а також забезпечив правові підстави для заборони перебування сторонніх осіб та несанкціонованого транспорту на території.
• налагодження безпекової взаємодії та превентивної діяльності: реалізовано комплекс спільних заходів із підрозділами ювенальної превенції та ДСНС, спрямованих на проведення практичних тренувань з евакуації, занять із мінної безпеки та створення умов, що запобігають правопорушенням в учнівському середовищі.
• забезпечення функціонування споруди цивільного захисту: організовано роботу укриття з повним дотриманням нормативних вимог щодо життєзабезпечення учасників освітнього процесу, що передбачає підтримку належного стану інженерних комунікацій та систем вентиляції. Приміщення захисної споруди укомплектовано сертифікованими засобами домедичної допомоги, приладами зв’язку та пожежогасіння, що в цілому гарантує безпеку й автономність перебування здобувачів освіти та персоналу протягом усього часу дії сигналу тривоги.

Особливу увагу у звітному періоді приділено також практичній підготовці персоналу та учнів до дій у надзвичайних ситуаціях, що реалізувалися шляхом систематичного відпрацювання алгоритмів евакуації згідно з Порядком раннього попередження та евакуації учасників освітнього процесу в разі нападу або ризику нападу на заклад освіти. На виконання цих вимог запроваджено індивідуальні протоколи безпеки, які детально враховують конструктивні та архітектурні особливості будівель, фактичну чисельність здобувачів освіти та наявні технічні засоби оперативного сповіщення. Процес навчання охоплював різноманітні сценарії реагування, зокрема відпрацювання дій у різний час - під час уроків, на перервах, у їдальні або під час перебування дітей на подвір’ї. Проведення таких занять мало на меті сформувати в учасників освітнього процесу навички, що в умовах реальної небезпеки дозволить уникнути паніки та забезпечити координацію дій колективу.

Системна робота закладу щодо формування культури безпеки базувалася і на неухильному дотриманні вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності шляхом проведення інструктажів для всіх учасників освітнього процесу. Не менш важливим інструментом популяризації знань стали тематичні заходи, зокрема проведені у рамках Тижнів, програми яких поєднували теоретичне навчання з інтенсивними практикумами. У межах міжвідомчої взаємодії та реалізації стратегії створення безпечного освітнього простору організовано системну просвітницько-профілактичну роботу із залученням фахівців територіальних органів ДСНС, Національної поліції та кваліфікованих медичних працівників. Проведення спеціалізованих тренінгів, безпекових уроків та інтерактивних занять дозволило забезпечити практичне відпрацювання зі здобувачами освіти та персоналом чітких алгоритмів дій у надзвичайних ситуаціях, зокрема при виникненні пожеж, виявленні вибухонебезпечних предметів (мінна безпека) та загрозах техногенного характеру. Завдяки інтенсивним практикумам учасники освітнього процесу також опанували стійкі навички надання домедичної допомоги у невідкладних станах, що в умовах воєнного стану є важливою складовою готовності до оперативного реагування на загрози.

Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, беззаперечно, залишалося одним із стратегічних пріоритетів діяльності закладу, що базувалося на безумовному дотриманні прав людини та забезпеченні фізичної, психологічної і соціальної безпеки всіх учасників освітнього процесу. Безпечне середовище розглядалося як сукупність умов, що унеможливлюють заподіяння моральної чи фізичної шкоди, зокрема шляхом психологічного насильства, експлуатації та дискримінації за будь-якою ознакою. У звітному періоді системна робота закладу була спрямована на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) через впровадження «Кодексу безпечного освітнього середовища», який є інструментом посилення безпеки та підтримки успішної особистості учня. Профілактична діяльність включала проведення регулярних анкетувань щодо психологічного комфорту, тематичних тренінгів («Коло цькування», «Стоп булінг») та уроків толерантності, що допомагали учням усвідомлювати наслідки агресивної поведінки та навчали вирішувати конфлікти мирним шляхом. Окрему увагу приділено захисту в інтернет-просторі: реалізовано заходи щодо запобігання кібербулінгу, секстингу та грумінгу. Реалізація принципів рівності і недискримінації здійснювалася через розбудову інклюзивного середовища, де забезпечено повагу до дітей незалежно від їхньої національності, релігійних переконань, особливих освітніх потреб чи статусу внутрішньо переміщених осіб. Педагогічний колектив неухильно дотримувався вимог і щодо забезпечення гендерної рівності, створюючи рівні можливості для самореалізації хлопців і дівчат та унеможливлюючи будь-які обмеження чи привілеї за ознакою статі. Управлінська діяльність спрямовувалась на дотримання принципів універсального дизайну та розумного пристосування, що гарантувало доступність освітніх послуг для кожного.

Питання унеможливлення насильства над дітьми, жорстокого поводження та експлуатації (зокрема дитячої праці та сексуальної наруги) перебували на постійному контролі. Діяльність закладу у цьому напрямі базувалася на формулі «безпечне середовище + безпечний дорослий», де педагог виступав джерелом захищеності та підтримки. Окрім цього впроваджено механізми раннього виявлення ознак насильства, налагоджено систему повідомлення компетентних органів та реагування на випадки порушення прав дитини. Фахівці соціально-психологічної служби забезпечували психолого-педагогічний супровід, проводячи індивідуальні консультації і навчання з навичок саморегуляції, що є життєво необхідним в умовах воєнного стану. Завдяки принципам педагогіки партнерства, заснованої на гуманізмі, людиноцентризмі та взаємоповазі, у закладі створено атмосферу довіри, яка виключає приниження гідності та сприяє гармонійному зростанню кожного учасника освітнього процесу.

Упродовж 2025/2026 навчального року у закладі також реалізовано системний комплекс заходів із психолого-педагогічного супроводу адаптації здобувачів освіти, спрямований на їхню успішну соціалізацію та повноцінне включення в учнівські колективи. Базовим етапом роботи став вхідний діагностичний моніторинг психологічної готовності до навчання учнів 1-го, 5-го та 10-го класів, що дозволило вчасно ідентифікувати дітей, які потребували додаткової підтримки, і організувати заняття з розвитку навичок емоційної саморегуляції. Окрему увагу зосереджено на інтеграції новоприбулих здобувачів освіти. Реалізація принципів педагогіки партнерства забезпечила швидке налагодження конструктивних міжособистісних зв’язків, засвоєння правил внутрішнього розпорядку та прийняття безпекових протоколів закладу. Одночасно, задля нівелювання освітніх розривів, педагоги впровадили механізми індивідуального супроводу. Це дозволило скоригувати освітні траєкторії здобувачів освіти відповідно до очікуваних результатів навчання, забезпечити їхнє плавне включення в робочий ритм класів та повноцінну участь у всіх формах діяльності без додаткового психологічного навантаження.

Організація харчування здійснювалася на основі примірних двотижневих сезонних меню, розроблених відповідно до встановлених норм та Порядку організації харчування. Харчування у закладі здійснювалося за рахунок державних коштів, оскільки заклад розташований на території, постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС. У закладі проводився моніторинг попиту через анкетування та активну інформаційно-роз’яснювальну взаємодію з батьківською спільнотою. Такий комплексний підхід дозволив підтримувати належний рівень здоров’язбереження та забезпечити прозорість усіх етапів організації харчування у закладі.

Також проводилась відповідна робота щодо розвитку бібліотеки як багатофункціонального інформаційно-методичного центру, який постійно модернізується відповідно до концептуальних засад Нової української школи. Пріоритетом залишається системна цифровізація ресурсного фонду та розбудова комунікаційного простору для навчання й інтелектуального дозвілля. Бібліотека функціонувала і як простір неформальної освіти: через інтерактивні методи, творчі лабораторії та національно-патріотичні ініціативи забезпечувалось поєднання освітнього процесу з формуванням активної громадянської позиції учнів. Такий динамічний підхід до розвитку осередку дозволяє йому залишатися інтелектуальним центром, що повністю відповідає актуальним вимогам до освітнього середовища.

У закладі впроваджено Порядок проведення внутрішнього моніторингу якості освіти, що забезпечує системне відстеження та корекцію навчальних результатів кожного здобувача. Оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів здійснювалося двічі на рік (за підсумками семестрів), а моніторинг стану викладання навчальних предметів проводився щомісяця згідно із затвердженим графіком та планом роботи закладу. Педагогічні працівники реалізовували комплексні заходи щодо підтримки здобувачів освіти, фокусуючись на їхньому всебічному розвитку та академічному поступі. Вони надавали індивідуальні консультації, впроваджували диференційовані підходи, творчі, пошукові та проєктні завдання, що сприяло створенню психологічно комфортного та стимулюючого освітнього середовища. Особливу увагу приділено підготовці учнів до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах та інших інтелектуальних змаганнях, що дозволило забезпечити належний рівень супроводу обдарованої молоді. Відкритість і прозорість системи оцінювання результатів навчання забезпечувалася через цілісну структуру інформування та чітку відповідність процедур нормативним вимогам. Основу цієї діяльності становить розроблене закладом Положення про систему оцінювання навчальних досягнень учнів, схвалене педагогічною радою. Документ визначає єдині підходи до оцінювання, встановлює конкретизовані критерії та правила виставлення балів за видами діяльності, що робить процес оцінювання зрозумілим і прогнозованим для всіх учасників освітнього процесу. Окрім цього педагоги забезпечували безперервний зворотний зв’язок та надавали фахову аргументацію виставлених балів під час занять, що допомагало учням чітко усвідомлювати траєкторію власного успіху та базувалося на принципах педагогіки партнерства. Важливою складовою системи оцінювання залишалося виховання академічної доброчесності, що реалізувалося через роз’яснювальну роботу та впровадження дієвих механізмів запобігання плагіату. Педагогічні працівники приділяли особливу увагу формуванню в учнів культури чесного навчання, відповідального ставлення до авторства та об’єктивності при виконанні самостійних і дослідницьких робіт. Також у закладі діє Положення про академічну доброчесність, норми якого поширюються на всіх учасників освітнього процесу, створюючи середовище взаємної довіри та поваги до інтелектуальної власності.

Паралельно з аналізом академічних показників, у закладі забезпечено системне вивчення об’єктивності оцінювання результатів навчання. Шляхом регулярних анкетувань здобувачів освіти досліджувався рівень їхньої поінформованості щодо критеріїв оцінювання та сприйняття справедливості виставлених балів. Результати моніторингу засвідчили, що учні вважають процедури оцінювання неупередженими та повною мірою усвідомлюють встановлені вимоги до виконання навчальних завдань.

Методична діяльність закладу ґрунтувалася на системній модернізації та впровадженні інноваційних технологій, що забезпечило безперервний розвиток фахового потенціалу педагогічного колективу. Особливу увагу приділили практичному втіленню інновацій через проведення тематичних заходів, спрямованих на цифровізацію освітнього процесу та інтеграцію штучного інтелекту. У межах методичних воркшопів і тренінгів педагоги опанували алгоритми роботи з нейромережами для створення персоналізованого контенту та використання штучного інтелекту як асистента в моделюванні структури сучасного уроку. Це дозволило автоматизувати підготовку до занять, оптимізувати часові витрати на планування та адаптувати навчальні матеріали під індивідуальні потреби учнів. Розвиток інтерактивних форм роботи реалізували через практикуми з проєктування цифрових квест-кімнат за допомогою сервісів Google, що сприяло підвищенню пізнавальної активності та залученості здобувачів освіти. Питання професійної самопрезентації опрацювали під час майстерок із формування цифрового іміджу вчителя та розбудови професійних блогів для поширення успішного педагогічного досвіду. Системна робота охопила також сферу психологічного супроводу та розвитку соціально-емоційних навичок учасників освітнього процесу. Педагоги опанували інструменти емоційної саморегуляції та алгоритми надання першої психологічної допомоги, що дозволило сформувати ресурс стійкості для підтримки ментального здоров’я учнів у стресових ситуаціях. Практичне впровадження концепції НУШ забезпечили через засвоєння методик розвитку емпатії, культури спілкування та командної взаємодії. Питання інклюзивності й недискримінації детально вивчали під час спеціалізованого навчання з безбар’єрної грамотності, фокусуючись на створенні доступного освітнього середовища для всіх категорій дітей. Окрім цього комплекс методичних заходів охопив питання інформаційної безпеки, медіаграмотності та неухильного дотримання засад академічної доброчесності. Педагогічні працівники вдосконалили навички критичного аналізу контенту й кіберграмотності, розібравши практичні кейси щодо розпізнавання дезінформації та захисту від маніпуляцій у мережі. Під час методичних інтенсивів опрацювали новації законодавства про академічну доброчесність, визначивши конкретні кроки для запобігання плагіату та фальсифікації результатів навчання. Окремим напрямом стала візуалізація освітнього контенту з дотриманням авторських прав і правил коректного цитування джерел при створенні навчально-методичних розробок.

Загалом підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу здійснювалося за різноплановою системою, що охоплювала ключові напрями професійного розвитку відповідно до сучасних освітніх потреб та пріоритетів державної політики в галузі освіти. Залучення до цифрового освітнього середовища надало колективу практичні інструменти для побудови власних стратегій викладання, що сприяло активному впровадженню інноваційних підходів в освітній процес. В цілому системна орієнтація на професійний розвиток забезпечила підґрунтя для успішного проходження педагогами процедур зовнішнього та внутрішнього оцінювання.

У закладі надавалась комплексна методична допомога молодим спеціалістам зі стажем роботи до трьох років у розв’язанні актуальних професійних завдань та модернізації освітнього процесу. Основна увага приділялася адаптації педагогів-початківців, створенню умов для їхньої творчої самореалізації та системному формуванню педагогічної майстерності через впровадження інноваційних методів і засобів навчання. У співпраці з досвідченими колегами молоді фахівці працювали над ініціативою «Інструментарій сучасного уроку», яка забезпечила практичне опанування прикладних методик - від використання конструкторів тестів до застосування прийомів критичного мислення - з метою структурування кожного етапу заняття для досягнення конкретних результатів навчання. Паралельно здійснювалося системне проєктування професійного розвитку в межах проєкту «Професійний профіль педагога: траєкторія росту», що передбачало формування фахового портфоліо, підготовку до майбутньої атестації чи сертифікації, а також стимулювання публікаційної активності та розроблення власної методичної системи вже на початкових етапах кар’єри. Такий цілісний підхід дозволив формувати у молодих вчителів універсальний набір методичних інструментів для ефективної роботи в сучасних освітніх умовах.

Реалізація плану предметних тижнів у 2025/2026 навчальному році забезпечила перехід методичної діяльності закладу до моделі практичної апробації авторських розробок. Це сприяло системній розбудові траєкторій професійного розвитку педагогів, де теоретичні знання трансформувалися у прикладні інструменти формування ключових компетентностей учнів. У ході тематичних заходів учителі презентували власні освітні рішення та авторські методики, що дозволило об’єктивно оцінити ефективність обраних підходів в умовах позаурочної діяльності. Така практика активізувала фахову взаємодію всередині предметних методичних об’єднань, оскільки кожен предметний тиждень став майданчиком для внутрішнього методичного обміну та взаємонавчання.

За підсумками проведених заходів оформлено аналітичні довідки та накази, інформація вчасно висвітлювалась на сайті закладу та офіційних сторінках у соціальних мережах.

Управлінська діяльність закладу спрямовувалась на модернізацію інфраструктури та забезпечення її стійкості до енергетичних викликів. Ключовим напрямом роботи стало дооблаштування споруди цивільного захисту згідно з чинними нормативами колективної безпеки. Для досягнення повної енергонезалежності ліцею встановили генератори. Це забезпечило безперебійну роботу інженерних мереж, та засобів екстреного сповіщення, гарантуючи безпеку освітнього середовища за будь-яких умов.

Системи освітлення у спортзалі привели у відповідність до технічних стандартів. Зал частково укомплектовано професійним інвентарем. Через брак коштів не встановили гімнастичні комплекси, не оновили обладнання для ігрових видів спорту та легкої атлетики. На території закладу облаштувано баскетбольний та футбольний майданчик із професійним синтетичним покриттям для зниження ризику травматизму.

Враховуючи щоденний очний режим навчання для учнів 1–11 класів, адміністрація закладу забезпечила створення спеціалізованої рекреаційної локації, орієнтованої на задоволення потреб молодших школярів у руховій активності та психоемоційному розвантаженні.

Системна підтримка дітей із числа родин військовослужбовців реалізовувалася через внутрішню мережу цільової допомоги на базі закладу.

З метою системного моніторингу динаміки розвитку, отримання об’єктивних даних для аналізу стану освітньої системи та прийняття управлінських рішень, у 2025/2026 навчальному році проведено комплексне самооцінювання освітньої діяльності. Ця процедура підтвердила створення безпечних і комфортних умов для навчання та праці, а також функціонування простору, вільного від будь-яких форм насильства чи дискримінації. У ході вивчення зафіксовано розвиток інклюзивного та мотивувального середовища, яке сприяє академічному поступу кожного учня. Отримані результати стали підґрунтям для подальшого вдосконалення внутрішньої системи якості освіти та посилення безпекових стандартів ліцею.